Прийнятий парламентом закон про повне роздержавлення житлово-комунальної сфери може цю сферу повністю зруйнувати.
Після багаторічних дискусій минулого тижня Верховна Рада нарешті прийняла закон Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку. Згідно з перехідними положеннями закону, він має набути чинності з 1 липня 2015 року, пише Олена Романюк у №20 журналу Корреспондент від 22 травня 2015 року.
Але цього може і не статися: у документа знайшлося чимало противників. Як повідомив Корреспонденту голова Спілки власників житла Києва Сергій Дєдов, 21 травня громадськість має намір пікетувати Адміністрацію Президента з вимогою ветувати прийнятий документ.
Закон по суті відправляє мешканців багатоповерхівок з їхніми проблемами і будинками, які вимагають капітальних ремонтів, «у вільне плавання»
На думку активістів, закон, який пропонує повне роздержавлення житлово-комунальної сфери та зняття з держави зобов'язань щодо фінансування та утримання багатоквартирних будинків, по суті відправляє мешканців багатоповерхівок з їхніми проблемами і будинками, які вимагають капітальних ремонтів, «у вільне плавання». І куди занесе їх комунально-бюрократичне течія, ніхто не знає.
Тягар відповідальності
Як і слід було очікувати, ключова ідея закону № 1565 – передати функції з експлуатації та управління багатоповерховими будинками об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). У законі тепер передбачено, що в одному багатоквартирному будинку може бути створене тільки одне об'єднання. Саме воно має здійснювати управління будинком – зокрема наймати підрядників і укладати договори з постачальниками комунальних послуг.
А в разі, якщо мешканці не зможуть самоорганізуватися, компанію з управління будинком їм просто нав'яжуть. Якщо їм пощастить, це буде нормальна структура або колишній комунальний ЖЕК, який поліпшив обслуговування під гнітом конкуренції. В іншому разі власники квартир не застраховані від завищених тарифів, розкрадання коштів й елементарного самодурства управлінців.
Нагадаємо, ідея створення ефективного власника житла – того самого ОСББ – і передачі функцій з управління житловим фондом приватним компаніям мусолиться в Україні з 2001 року. Лежала вона і в основі останньої Загальнодержавної програми реформування і розвитку ЖКГ на 2009-2014 роки, згідно з якою на кінець 2014-го в країні планувалося створити 45.530 ОСББ. Але, як свідчать дані Мінрегіону, станом на 1 січня 2015 року ця цифра ледве досягла 16.536, що становить лише 36% від запланованого.
Основна причина провалу процесу створення об'єднань, за словами експертів, – елементарна лінь жителів висоток. Інша причина непопулярності ідеї створення ОСББ – недосконалість українського законодавства
Основна причина провалу процесу створення об'єднань, за словами експертів, – елементарна лінь жителів висоток.
«Проблемним залишається саме небажання громадян бути власниками своїх будинків і нести повну відповідальність за свою власність», – каже Діна Сидорук, партнер адвокатського об'єднання Кросондович Лойерс.
Майже 60% населення України – люди старше 40 років. Їхня свідомість давно ввібрала в себе радянський досвід у сфері обслуговування – з низькою якістю сервісу і мінімальними тарифами. Зате за такої системи вони могли ні про що не думати і вже тим більше не нести за свій будинок повної відповідальності.
ЗА ТЕМОЮ
Ми за це платитимемо. Чим небезпечний новий закон про багатоповерхівки
СЮЖЕТМи за це платитимемо. Чим небезпечний новий закон про багатоповерхівки
21 травня 2015, 14:17
Інша причина непопулярності ідеї створення ОСББ у широких мас – недосконалість українського законодавства. Адже Закон України Про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків був прийнятий ще 29 листопада 2001 року і не враховував безлічі важливих моментів.
Наприклад, в ньому відсутня норма про обов'язковість надання інформації з реєстру прав на нерухоме майно, яка повинна забезпечувати легітимність установчих і загальних зборів ОСББ, а також правильність підрахунку голосів. На сьогодні отримати такі відомості можна тільки від самого власника, оскільки інформація в реєстрі прав на нерухоме майно закрита.
Крім того, не вирішено питання із земельними ділянками, на яких розташовані багатоквартирні будинки. Згідно з чинним законом, власністю власників квартир вони не є.
Звичайно, прийнятий депутатами новий закон ці проблеми де-юре враховує. Зокрема, передбачає надання інформації з реєстру прав на нерухоме майно, а також безоплатно передає прибудинкову територію у спільну власність власників квартир та нежитлових приміщень у будинку. Але де-факто ці питання залишаються відкритими.
«Незважаючи на загальний позитивний ефект від закону, деякі питання, як і раніше, залишаються без відповіді. Наприклад, питання про те, як визначити прибудинкову територію у населених пунктах, де відсутній генеральний план», – зазначає Олександр Буртовий, партнер юридичної фірми Антіка.
А як отримати виписку з реєстру, якщо сам реєстр ведеться в Україні щонайбільше останніх роки два? Що робити людям, які отримали або купили квартиру 20-40 років тому?
Комунальний кримінал
Окремі питання викликає у громадськості і тема компаній з управління.
«Відповідальність людини, яка дає дому керуючого, в законі не виписана. Відповідальність керуючого перед власником не виписана. Ніхто не знає, які документи, звіти має право вимагати мешканець від управителя, з якою періодичністю», – перераховує Дєдов.
Водночас, за словами Буртового, якщо функції управителя в більшості випадків виконуватимуть нинішні ЖЕКи, існує ризик узурпації ринку житлово-комунальних послуг.
«Замість конкуренції між ними може бути «домовленість» про надання тих самих послуг, що і зараз, але за більш високими цінами», – каже юрист.
Узурпація ринку житлово-комунальних послуг в Україні вже відбувається. Причому не з боку ЖЕКів, а з боку приватних компаній з управління, наприклад, афілійованих із забудовниками
Тим часом, як стверджують мешканці багатоповерхівок, узурпація ринку житлово-комунальних послуг в Україні вже відбувається. Причому не з боку ЖЕКів, а з боку приватних компаній з управління, наприклад, афілійованих із забудовниками.
Як виявилося, управляти новобудовами – досить прибуткова справа. Особливо якщо ти жодної копійки не вкладаєш у підтримання нормального стану житлового фонду, та ще й отримуєш плату за всі некомерційні приміщення, що здаються в оренду. Саме такі будинки забудовники категорично відмовляються передавати на баланс ОСББ, воліючи вичавлювати соки з мешканців самостійно.
ЗА ТЕМОЮ
DW: Доба ЖЕКів в Україні добігає кінця
DW: Доба ЖЕКів в Україні добігає кінця
21 травня 2015, 13:49
«Ми змогли змінити компанію з управління і піти від компанії-забудовника тільки після того, як взяли на себе частину дебіторської заборгованості. Це сталося чотири роки тому», – розповідає голова правління ОСББ Флагман Євген Биченко.
За його словами, змінити управителя їх змусили не тільки завищені тарифи (раніше квартплата в будинках становила 3,05 грн, зараз – 2,40 грн), але й те, що зібрані на ремонт і підтримку будинків гроші йшли в нікуди.
«А зараз на накопичені за чотири роки гроші ми провели модернізацію під'їздів, побудували дитячий майданчик», – каже Биченко.
Менше пощастило в цьому плані членам ОСББ 13 квартал і Абрикос. Тут мешканці досі судяться з кишеньковими керувальними компаніями забудовників. Причому безрезультатно – передавати функції управління майном жителям будинків компанії категорично відмовляються.
«Попри те, що ми створили об'єднання ще рік тому, компанія Сервіс Плюс всіляко блокує передачу будинку на баланс товариства, – ділиться наболілим член правління ОСББ Абрикос Олександр Єфремов. – І це притому, що вона не тільки неякісно виконує свої зобов'язання, наживається на здачі в оренду численних комерційних приміщень, обслуговування яких також лягає на наші плечі, але ще й загрожує безпеці жителів».
ЗА ТЕМОЮ
Київрада створила комунальний концерн для ліквідації ЖЕКів
Київрада створила комунальний концерн для ліквідації ЖЕКів
14 травня 2015, 18:58
За словами Єфремова, в його будинку порушені практично всі заходи пожежної безпеки, а технічний поверх переобладнаний і зданий в оренду під офіси.
«Нові будинки – надто ласий шматочок, щоб від нього добровільно відмовлятися», – каже адвокат Тетяна Монтян.
Інша справа старий житловий фонд. Його, як і варто було очікувати, експлуатувати, навпаки, ніхто не хоче.
«І якщо на цей момент ще й відмовитися від послуг комунальних ЖЕКів (як пропонує закон № 1565), то це може призвести до повного руйнування системи житлово-комунальних послуг», – вважає Монтян.
Експерт: Проблемний момент полягає в тому, що 70% житлового фонду в Україні вимагає негайного капітального ремонту. Якщо старий будинок передається на баланс ОСББ, то чиновники перестають за нього відповідати
«Проблемний момент полягає в тому, що 70% житлового фонду в Україні вимагає негайного капітального ремонту, – пояснює Сидорук. – Тому, якщо старий будинок передається на баланс ОСББ, то чиновники перестають за нього відповідати, а вся відповідальність за стан будівлі автоматично переводиться на її жителів».
Крім того, додає експерт, в цьому випадку всі витрати, пов'язані з ремонтом старого будинку, лягають на плечі його мешканців, а підвищення витрат на його утримання призводить до підвищення квартплати.
